Навчаюча гра

Матеріал з Фізмат Вікіпедії
Перейти до: навігація, пошук

Навчаюча гра

Навчаюча гра - це одночасно і відпочинок, і навчання. Однак навчання відрізняється від гри тим, що під час останього пункту ми оволодіваємо певними інтелектуальними ресурсами у цікавий для нас спосіб, який допомогає краще зрозуміти і запам'ятати матеріал, який під час звичайного вивчення міг би здатись нам незрозумілим, а подекуди і нудним.

Сучасні умови вимагають нових підходів до організації навчання і виховання, які б сприяли формуванню і розвитку сучасної людини, а особливо дитини-школяра, в тісному і постійному взаємозв'язку з природним та соціальним середовищем, здатності до соціально-значимої діяльності, швидкої адаптації під час зміни життєвих обставин.


Навчаюча гра як форма навчання

Сучасним методом навчання і виховання, що сприяє оптимізації та активізації навчального процесу та дозволяє показати цікаві й захоплюючі грані науки, є навчаюча або так звана дидактична гра.

Навчаюча гра – це вид діяльності, залучившись до якої, діти навчаються. Поєднання навчальної спрямованості та ігрової форми дозволяє стимулювати невимушене оволодіння конкретним навчальним матеріалом.Дидактична гра має чітку структуру, що вирізняє її з-поміж іншої діяльності. Основні структурні компоненти дидактичної гри: ігровий задум, правила, ігрові дії, пізнавальний зміст або дидактичне завдання, о\бладнання, результат гри.

На відміну від ігор взагалі навчаюча гра має суттєву ознаку – наявність чітко визначеної мети навчання і відповідного їй педагогічного результату, що можуть бути обґрунтовані, подані наочно і характеризуються пізнавальною спрямованістю.


Ігровий задум

Ігровий задум – перший структурний компонент гри, закладений у дидактичне завдання, що необхідно виконати під час навчання. Ігровий задум найчастіше виступає у; вигляді питання або загадки, що ніби проектує хід гри. Це надає грі пізнавального характеру, висуває до її учасників певні вимоги щодо знань.

Особливо корисні навчаючі ігри для дітей дошкільного і шкільного віку


Правила гри

Кожна дидактична гра має свої правила, що визначають порядок дій і поведінку учнів у процесі гри, сприяють створенню на уроці робочої атмосфери. Тому правила дидактичних ігор необхідно розробляти із урахування мети уроку та індивідуальних можливостей учнів. Це створює умови для проявів самостійності, наполегливості, розумової активності, виникнення в учнів почуття задоволення, успіху.

Крім того, правила гри виховують уміння керувати своєю поведінкою, узгоджувати та підпорядковувати її до вимог колективу.

Суттєвими в дидактичній грі є дії, що регламентуються правилами гри, сприяють пізнавальній активності учнів, надають їм змогу виявити свої здібності, застосувати наявні знання, вміння і навички для досягнення цілей гри. Дуже часто ігровим діям передує розв'язання задачі. Основою дидактичної гри є пізнавальний зміст, що полягає у засвоєнні тих знань і вмінь, які застосовуються під час розв'язування навчальної проблеми, поставленої грою.


Фінал

Дидактична гра має певний результат – фінал, що надає їй завершеності. Він виступає перш за все у формі розв'язання поставленого навчального завдання і приносить учням моральне і розумове задоволений. Для вчителя результат гри завжди є показником рівня досягнень учнів у засвоєнні та застосуванні нових знань.


Усі структурні елементи дидактичної гри пов'язані між собою, і відсутність основних з них руйнує гру. Без ігрового задуму, дій та правил, дидактична гра стає або неможливою взагалі або втрачає свою специфічну форму, перетворюється на виконання вказівок, вправ тощо. Тому, готуючись до уроку, що містить дидактичну гру, необхідно скласти сценарій, вказати, скільки часу відводиться на її проведення, врахувати рівень знань та вікові особливості учнів, реалізувати міжпредметні зв'язки.

Поєднання цих елементів, а також їх взаємодія підвищують організованість гри, її ефективність призводить до бажаного результату. Цінність дидактичної гри полягає в тому, що діти, граючи, значною мірою самостійно набувають нових знань, активно допомагають одне одному.

Використовуючи навчаючу гру, учитель має зберегти інтерес школярів до неї. За згасання або за його відсутності в жодному разі не треба примусово нав'язувати гру дітям, оскільки примусова гра втрачає своє дидактичне та розвивальне значення, у цьому випадку з ігрової діяльності випадає найцінніше – емоційний компонент.

За наявності інтересу діти беруть участь у грі і навчаються із задоволенням, що позитивно впливає на засвоєння ними знань.


Яскраве проведення гри

Важливим є яскраве проведення гри. Крім того, учитель повинен і сам залучатися до гри, інакше його вплив і керівництво будуть виглядати не досить природно. Вміння залучатися до гри – також є одним із показників майстерності.

Проводячи навчальні ігри, слід поєднувати цікавість і навчання так, щоб вони не заважали, а навпаки, допомагали одне одному. Засоби й способи, що підвищують емоційне ставлення учнів до гри, слід розглядати не як самоціль, а як шлях, що веде до виконання дидактичних завдань.

Під час організації навчальних ігор математичного змісту перш за все необхідно продумати і врахувати такі питання методики:

  • Мета гри. Які виховні цілі слід передбачити під час проведення гри?
  • Визначення кількості гравців. Кожна гра потребує певної мінімальної або максимальної кількості учасників. Це слід враховувати під час організації гри.
  • Добирання дидактичних матеріалів і посібників, що знадобляться для гри.
    Це лише один із багатьох підручників,які можуть знадобитись під час навчаючої гри.
  • Ознайомити учнів з правилами гри.
  • Визначення тривалості гри.
  • Планування засобів забезпечення участі всіх у грі.
  • Спостереження за учнями під час гри.
  • Передбачення можливих змін, що доведеться внести у хід гри, щоб підвищити зацікавленість і активність учнів.
    Учитель, керуючи грою, спрямовує її в належне дидактичне русло, за необхідності активізує її хід різноманітними прийомами, підтримує інтерес до гри, підбадьорює відстаючих і т. ін.
  • Планування висновків, про які необхідно повідомити по завершенні гри (найвдаліші моменти, недоліки, що трапилися у ході гри, результат засвоєння математичних знань, оцінювання учасників гри, зауваження щодо порушення дисципліни тощо).

Дидактичні ігри добре поєднуються із серйозним навчанням. Включення в урок дидактичної гри та ігрових моментів призводить до того, що процес навчання стає цікавим і захоплюючим, створює бадьорий, спрямований на роботу настрій в учнів, перетворює подолання труднощів на успішне засвоєння навчального матеріалу. Дидактичні ігри слід розглядати як один із видів творчої діяльності, що тісно пов'язаний з іншими видами навчальної роботи.

Доцільність використання дидактичних ігор на різних етапах уроку різна. Наприклад, під час засвоєння нових знань можливості дидактичних ігор значно поступаються більш традиційним формам навчання. Тому ігрові форми занять частіше застосовують під час перевірки результатів навчання, опрацювання навичок, формування вмінь.

Визначення місця дидактичної гри у структурі уроку і поєднання елементів гри з навчанням значною мірою залежить від правильного розуміння вчителем функцій дидактичних ігор та їх класифікації. У першу чергу колективні ігри слід розподілити за дидактичним завданням уроку. Це ігри навчальні, контролюючі, узагальнюючі.

Місце навчальних ігор у психолого-педагогічній науці

У психолого-педагогічній науці накопичений певний досвід використання навчаючих ігор в процесі навчання математики. Проте він стосується переважно навчання дітей дошкільного і молодшого шкільного віку та реалізується в дошкільних навчальних закладах та початкових класах. Так, питання ролі ігор під час навчання дітей дошкільного віку досліджено в роботах Т.А.Губенко, О.П.Янковської, Л.В.Лохвицької. Проблема підвищення ефективності навчання молодших школярів досліджувалися В.М.Захаровим та М.І.Менчинською. Психологічні фактори успішного навчання математики учнів 5-6-х класів та роль навчальних ігор розкрито в дослідженні О.П.Кисіль. Наявні практичний досвід, певне теоретичне обґрунтування та дидактичне забезпечення використання математичних ігор для учнів основної школи в позаурочнии час, що відображено в роботах таких авторів, як П.Ю.Германович, Є.І.Гік, А.П.Доморяд, Є.О.Дишинський, Є.Игнатьев, Б.А.Кордемський, А.Я.Котов, Л.М.Лоповок, Є.М.Мінскін та ін. Існує практичний досвід та теоретичне обґрунтування використання дидактичних ігор на уроках математики в 5-6-х класах основної школи, про що говориться в роботах М.В.Кларіна, В.Г Коваленко, М.І.Микитинської, М.М.Перова, І.К.Данилова. У педагогічній літературі та періодичних виданнях часто зустрічаються приклади дидактичних ігор з математики і для учнів 7-9-х класів основної школи. Так, В.Г.Коваленко крім навчальних ігор для 5-6-х класів наводить приклади дидактичних ігор, які можна провести під час вивчення алгебри та геометрії основної школи, вказує на їх роль і функції в процесі навчання математики, описує основні їх структурні компоненти. Проте автор не виділяє особливості, ознаки дидактичних ігор, не веде мову про відмінність між використанням ігор під час навчання математики учнів різних вікових груп, математичних здібностей та особистих якостей, не вказує на доцільність та методику їх використання на різних етапах навчально-виховного процесу.

Кожному вікові властива певна провідна діяльність, а всі інші види або відсутні, або їх прояв обмежений. Провідною діяльністю в підлітковому віці за сучасних умов є спілкування з однолітками та вчителями з питань опанування основ наук, норм поведінки в колективі та суспільстві, навчання спілкуванню та співпраці з іншими людьми а також індивідуальне виконання соціально-важливих справ. Зміна пріоритетів у діяльності підлітків вказує на те, що організовуючи навчальну діяльність на уроках математики, слід віддавати перевагу таким її формам, які б сприяли їх самовираженню і самоствердженню. Такі можливості з'являються у зв'язку з використання дидактичних ігор з передбаченою особистісно-діяльнісною спрямованістю навчально-виховного процесу.

Етапи підготовки і проведення навчаючої гри

  • Орієнтація: учитель задає тему, дає характеристику гри, загальний огляд її ходу й правил.
  • Підготовка до проведення: ознайомлення зі сценарієм, розподіл ролей, підготовка до їхнього виконання, забезпечення процедур керування грою.
  • Проведення гри: учитель стежить за ходом гри, контролює послідовність дій, надає необхідну допомогу, фіксує результати.
  • Обговорення гри: дається характеристика виконання дій, їхнього сприйняття учасниками, аналізуються позитивні й негативні сторони гри, якщо виникли труднощі,то обговорюються можливі шляхи вдосконалювання гри, у тому числі зміни її правил.

Приклад

Гра „Ідеальна школа".

Група С („батьки"):

- Яким чином Ви здійснюєте добір та розстановку педагогіч­них кадрів? (питання до директора)

- Над якою методичною проблемою працює Ваша школа? (пи­тання до представника методичної ради)

- Які інноваційні освітні тенденції враховуються при побудові навчально-виховного процесу? (питання до заступника директора з наукової роботи)

- Яким методам навчання Ви надаєте перевагу? (питання до вчителя школи)

- На що спрямована виховна позакласна та позашкільна робота Вашої школи? (питання до заступника директора з виховної роботи)

- Які домашні завдання зазвичай ти отримуєш? (питання до учня)

Група А:

- Ми запрошуємо до себе на роботу в основному досвідчених учителів, які мають неабиякий досвід роботи та в яких є свій педа­гогічний стиль:

- Основна проблема, над якою ми працюємо, - впровадження у навчально-виховний процес інноваційних технологій для підвищення його ефективності;

- Ми здійснюємо комп'ютеризацію навчання, впроваджуємо нові інформаційні технології та пов'язаний з ними методи проектів;

- Я дуже часто використовую методи проблемного навчання: проблемний виклад матеріалу, частково-пошуковий та дослідниць­кий методи;

- Ми зміцнюємо традиції нашої школи, згуртовуємо шкільний колектив. Учні організовують проведення шкільних свят, концертів, туристичних походів тощо;

- Завдання творчого характеру (написати твір, розв'язати за­дачу іншим способом тощо).

Група В:

- У нас досить поширена система наставництва. Ми запрошує­мо до себе молодих, перспективних учителів, яких наші „старожи­ли" знайомлять зі своїм досвідом, традиціями нашої школи;

- Наша методична проблема - робота над створенням умов індивідуалізації та диференціації навчання з метою максимального розвитку здібностей кожної дитини та забезпечення її власного темпу навчання;

- Ми будуємо навчально-виховний процес за концепцією особи-стісно-орієнтованого навчання, беручи до уваги елементи дидакти­ки Дж. Дьюї, С. Френе, М. Монтессорі та інших;

- Я надаю перевагу інтерактивним методам навчання: роботі в парах, у групах, взаємоперевірці, дискусіям, організації „круглих столів" тощо;

- Перш за все, ми дбаємо про всебічний розвиток учнів. Тому ча­сто організовуємо екскурсії до театрів, музеїв, на виставки, у природу;

- Завдання дослідницького характеру (провести дослід, взяти інтерв'ю у фахівця в певній галузі, самостійно опрацювати матеріал тощо).

Таку гру можна провести як підсумок вивчення педагогіки, адже вона охоплює різні її розділи (дидактика, теорія виховання, школо-знавство).


Використана література

  • К.Ардобицька. Використання навчальних ігор на уроках математики в перших класах допоміжної школи. (Дефектологія. – 1997 - №1 – ст.29).
  • Л.Білоусько. Використання дидактичного матеріалу та дидактичних ігор у розвитку логіко-математичних уявлень дошкільників. (Рідна школа – 2001 - №8 – ст. 53)
  • С. Дубовицький. Формування інтересу до математики в учнів початкових класів допоміжної школи. (Дефектологія. – 2000 - №2 –ст. ).
  • Т. Ліневич. Задачі – вірші на уроках математики у молодших класах.
  • М.І.Микитинська, К.Д.Мацько. математичні ігри в 1-3 класах. (Навчально-методичний посібник).
  • М.П.Перова. Дидактичні ігри і вправи по математиці в допоміжній школі. (Навчальний посібник).
  • Є. Постовойтов, А.Булатецька. Як подолати труднощі в навчанні математики першокласників. (Дефектологія. – 1997 - №9- ст.18).

Посилання на використані джерела

Психологія

Навчання

Акселерація